У таких відносинах допомога потрібна буде не йому, а саме вам, якщо хочете вижити…
Психопат – людина з глибокої патологією характеру. Він легко переступає через долі інших людей, перетворюючи їх у сходи на драбині свого особистого успіху. Йому невідомі муки совісті та співчуття. Інший йому лише річ, і якщо річ більше не можна використовувати за призначенням, її слід викинути. Норми нашого суспільства та моралі він сприймає як прикру перешкоду у досягненні своїх цілей. Він без роздумів їх порушить, не розмірковуючи про те, що чинить погано.
Портрет психопата
Щире спілкування йому недоступне, він взаємодіє із цим світом виключно через маніпуляції. Його не приваблюють прості людські радощі. Дружба, любов і все інше, що цінно для звичайної людини, не знаходять відгуку в його порожньому та холодному емоційному світі.
У психопата повністю відсутня здатність до емпатії. Він не відчуває іншого ніяк – речам не буває боляче. Інший йому лише об’єкт маніпуляцій і джерело ресурсів. Тому він справді не вміє любити та розвивати здорові стосунки. Психопат неспроможний запропонувати партнеру емоційну підтримку, оскільки його власний емоційний світ порожній.
Чи страждає психопат від того, що позбавлений кохання? Ні. Неможливо страждати від відсутності того, про що не маєш уявлення, що чуже і незнайоме. Психопат нічого не знає про те, що втратив. Коли він дивиться на поведінку люблячих людей, вона здається йому дивною і безглуздою. Йому зовсім не хочеться ставати схожим на них.
Кохання для психопата рівнозначне слабкості, а слабкість він ненавидить. Слабкі люди викликають у нього почуття зневаги. Кохання в його внутрішньому світі асоціюється із хворобою, дурістю та залежністю. А це так не в’яжеться з його прагненням до переваги та бажанням наказувати оточуючих. Він не знецінює любов за принципом “А виноград то зелений”, щоб уникнути страждань. Він справді так відчуває.
Психопат розривається між прагненням відгородитися від оточуючих з почуття зневаги та переваги та потребою отримувати від них ресурси. Він ненавидить те, без чого не може жити. Залишившись без ресурсної жертви, він ризикує впасти в найважчу депресію. А здобувши необхідну підтримку, починає руйнувати особистість того, хто йому її дає. У цих відносинах немає рівномірного обміну енергіями, психопат забирає, нічого не віддаючи натомість.
Неважко здогадатися про те, що відбувається з його партнером – день за днем він виснажується і наближається до того стану, коли його не можна буде більше використовувати.
Життя з психопатом важке і безпросвітне. З людьми з найближчого оточення він переважно похмурий, підозрілий, емоційно холодний і примхливий. Його день складається з нескінченних скарг та погроз, раптових нападів гніву та люті. Тому сім’я психопата, зазвичай, складається з глибоко нещасних, а інших випадках і важко хворих людей. При цьому поза сім’єю, особливо з людьми, які відіграють важливу роль у реалізації його життєвих планів, він може поводитись зовсім інакше. Він добре навчився маскувати свої «небажані якості», але іноді захист не спрацьовує і ненависть виходить з-під контролю. Принижуючи інших, він захищається від приниження.
Психопат дуже любить, коли чужі бажання не справджуються. І тому він готовий пожертвувати власною вигодою. Він може фруструвати жінку у сексуальних стосунках, навіть шляхом протистояння власної пристрасті. А якщо ця жінка переходить у категорію «близьких», він починає фруструвати її ще й емоційно.
Більшість психопатів відчувають ненависть до жінок. Адже саме жінка – мати виховала їх такими, якими вони стали, глибоко порушеними та емоційно мертвими. Тому в першу чергу психопат злиться на матір, а вже слідом за нею на решту жінок. При цьому жінка необхідна йому, і він змушений її завойовувати. Вона для нього – життєво важливе джерело ресурсів, здатне пожвавити його емоційну пустелю. Проблема в тому, що ресурсів потрібно так багато, що це спустошує саму жінку.
Чи можна це вилікувати? Ні, це не хвороба. Цей стан присутній у людині або від початку життя, або з ранніх років. На таких дітей часто звертають увагу вихователі дитячих садків та лікарі у поліклініках. Вони зовсім некеровані, поводяться агресивно, а часом навіть жорстоко. Виникає відчуття того, що саме ця дитина хоче все зробити на зло. Ставши дорослим, така дитина сприймає свою особистість і свій характер як даність, яка вигідно відрізняє її від інших.
Психопати зазвичай легше, ніж інші досягають успіху, і це служить їм підтвердженням того, що бути таким добре і правильно. Згодом вони навпаки починають дивитися на звичайних людей з гори, спостерігаючи як складно їм йти вперед під гнітом соціальних норм та правил. Це призводить до відсутності у психопата мотивації змінюватись. Хто ж з доброї волі позбавлятиметься особистої переваги?
Якщо комусь і потрібна у цій ситуації допомога, то людям, яким не пощастило опинитися з психопатом надто близько. Життя з психопатом руйнує партнера день у день. Спочатку цей вплив мінімальний і невідчутний, потім все більше і сильніше. Коли стосунки стають досить міцними, а партнер досить залежним, психопат надає своїм деструктивним імпульсам повну свободу. Партнер зазнає постійної травматизації, він не встигає відійти від попереднього удару, як уже отримує новий. Через кілька років життя з психопатом він перетворюється на абсолютно невпевнену в собі людину, з порушеною самооцінкою та купою комплексів. Це ціна за те, що він намагався стати для психопата досить добрим. Подібна місія не можна здійснити – у внутрішньому світі психопата немає уявлення про досить хороше.
Перспектива таких спілок безрадісна. Або, намучившись на повну, партнер знаходить у собі сили вирватися з деструктивних відносин, або його ресурси повністю вичерпуються і психопат сам вирушає на пошуки нового джерела.
Відновиться і повернутись до нормального життя після таких стосунків дуже складно і зробити це вдається не всім. Деколи доводиться буквально збирати себе по шматках, відновлювати зруйновану самооцінку, наново вчитися вірити собі та людям.
Зробити це швидше та ефективніше можна звернувшись за кваліфікованою психологічною допомогою. Фахівець допоможе подолати хворобливу емоційну залежність, упоратися з депресивними станами, підвищити самооцінку та повернути радість життя.
