Заміжжя – це той етап у житті дівчини, коли їй варто бути максимально уважною до різних дрібниць.
Дівчата, які хочуть заміж, бувають надто націлені на результат за будь-яку ціну. Але часто результат виходить плачевним. Потім читаєш форуми та спільноти і думаєш: «Ну і де ж усі ці дівчатка взяли таких ось чоловіків? Де відкопали? І чому вирішили пов’язати із ними своє життя?».
Чому деяким такі «кадри» навіть не трапляються, а якщо й трапляються, то залишаються непоміченими, а деякі в них вчеплюються і навіть виходять заміж, народжують дітей, потім плачуть, скаржаться, страждають, розлучаються… Але ж ми всі мріємо про те, щоб заміж раз і назавжди.
Причин того, що сім’я не виходить чи не трапляється, багато. Давайте розглянемо деякі.
1. Низька самооцінка жінки.
Коли жінка готова вийти за будь-кого, не розбираючи, це привід задуматися – наскільки вона себе цінує, що так легко самою собою розкидається? Якщо в її голові з’являються такі думки: «Нарешті покликали! Хоч хтось! або “А раптом більше ніхто і ніколи не покличе?”.
Низька самооцінка змушує жінок погоджуватися на цивільні шлюби, навіть якщо їм цього не хочеться. Тому ж жінки лягають у ліжко на першому побаченні, не розуміючи, що надто дешево віддають себе.
Вибір чоловіка на все життя – дуже відповідальне заняття, тут навмання можна таких дров наламати! А щоб знайти принца, спочатку треба стати принцесою.
2. Підвищена самооцінка.
Є й інший варіант. Є ті, хто шукають, копаються, обирають так ретельно, що претендентів взагалі не залишається. Наприклад, жінка хоче одразу олігарха, мільйонера, з великим будинком, машиною, грошима. І хоча прислів’я говорить про те, що для того, щоб стати дружиною генерала, вийти заміж потрібно за лейтенанта, такі жінки вперто читають книги про спокусу мільйонерів і на менше не погоджуються.
Звичайно, крім мільйонів у нього має бути гарне тіло, гарне почуття гумору, добра душа і таке інше. Такі дівчата гидливо дивляться на звичайних працівників офісу, барменів та решту. “Щоб я вийшла за таке!”. Тільки ось багато своїх ідеальних так і не зустрічають. Тим більше, що самі подібному обранцю за своїми якостями не відповідають.
Багато хто формулює свої високі запити інакше, але суть приблизно та сама. Хочу те, чого не може бути, але мені це все дуже треба. Хтось шукає дуже духовного і просунутого, при цьому ще добре б і успішного і багатого, хтось хоче брутального, але поступливого, хтось дуже сексуального та невтомного в ліжку, але при цьому вірного, хтось просто ідеального, а хтось і принца на білому коні!
3. Ілюзії.
Іноді вона так хоче заміж, що навіть не дивиться за кого виходить. Головне туди вийти – а там ми з нього людину зробимо! Вона сподівається, що він після весілля зміниться – різко кине пити, курити, грати, кричати на неї, бити, почне доглядати, приділяти їй увагу. Але це ілюзія. Чоловіки не змінюються просто так. У це треба буде вкласти стільки сил та часу, що не кожна з нас це винесе. І не факт, що все вийде, і він, правда, зміниться, і стосунки при цьому збережуться. Та й навіщо одразу себе в такі умови ставити? Навіщо виходити заміж за людину, яка вже має проблеми з алкоголем, наркотиками, поганим ставленням до жінок? Щоб назбирати більше шрамів і ран?
Дивіться на нього широко розплющеними очима, думайте, аналізуйте, приміряйте. До того, як вступити до цих відносин. І тільки потім ухвалюйте рішення.
А то потім вийде, що він такий гарний, коли не п’є, але майже завжди п’є. І кинути шкода, та й жити так уже не можу. І дітей уже народила йому і стільки в нього вклала. Хоча одразу бачила, яка він людина.
Не будьте в ілюзії. У вас є право вибору до. Скористайтеся ним.
4. Неправильна мета виходу заміж.
Багато охочих заміж насправді туди і не хочуть. Вони мають зовсім інші цілі. Наприклад, поїхати від батьків. Або не працювати, а сидіти вдома. Або встигнути народити дітей. Або біле плаття одягнути і всім носи втерти. Або помститися комусь. Або комусь довести. Або родичам показати штамп у паспорті. Що завгодно, крім найголовнішого — життя саме з цим чоловіком до кінця своїх днів, у багатстві та бідності, хворобі та здоров’ї. А яка мета – такий і результат виходить. Від мами поїхала, але й щастя сімейного немає.
5. Інстинкт продовження роду.
Так часто буває, що жінці вже час, усередині все готове і чекає. Справа за малим – потрібен просто «донор», який легально та соціально схвалюється. Чоловік у цьому випадку взагалі не вибирається і навіть не оцінюється як майбутній батько. Мозок затьмарений інстинктами. Він має первинні статеві ознаки – отже, підходить. Аби отримати дитину — а потім спалити мости та розбігтися. Тут, до речі, і виходити заміж необов’язково. Головне мети своєї досягти.
Таке часто трапляється у так званих «жіночих кланах», одностатевих сім’ях, де чоловіків взагалі немає — бабуся, мама, дочка, онука. І так далі.
6. Змусити його одружитися.
Можливо і часто буває нескладно. Жвнки вміють маніпулювати в таких справах і добиватися свого, але який буде результат? Одна моя знайома після п’яти років громадянського шлюбу зуміла натиснути на чоловіка і отримати гарне весілля. А потім їй захотілося дітей і п’ять років розмов ні до чого не привели. Вона втомилася на нього в таких питаннях давити – і просто пішла. А у відповідь отримала закид: «Чому ж ти на мене не натиснула?». Тільки хіба це щастя – стосунки, де все найважливіше з чоловіка доводиться вичавлювати?
Чоловік цінує лише ті стосунки, в яких він жінку домагався, сам вирішив пов’язати з нею життя, сам хотів надіти їй колечко на палець і дати своє прізвище.
А не тоді, коли вона змусила його так чи інакше — тут натиснула, там завагітніла, тут через батьків натиснула.
Якщо ви хочете по-справжньому щасливої сім’ї, відмовтеся від ідеї вийти саме ось за цього хлопця за будь-яку ціну та будь-якими методами. Відмовтеся і від спроб завоювати серце того, хто вам подобається. Це не є наша роль.
7. Метелики у животі.
Багато хто шукає не просто хорошу людину, з якою вони могли б прожити ціле життя разом. Вони шукають метеликів у животі, які мають обов’язково статися, коли зустрічаєш «того самого». Але є одна проблема. Кохання розвивається поступово, а закоханість із цими самими метеликами надто швидко вмирає.
Для того, щоб людину полюбити, її потрібно добре впізнати, навчитися її поважати, і поступово народиться справжнє почуття. Можливо, не таке яскраве, як ці самі метелики, особливо спочатку. Але з роками воно посилюється, поглиблюється, і вже жодні метелики з цим не зрівняються.
Так, виходити заміж стоїть все-таки за ту людину, яка вам подобається. Робити це лише за розрахунком – безглуздо. Тому що в такому разі ви ризикуєте жити з неприємною вам людиною, і тоді одного разу у вас трапляться такі метелики в іншому місці. І родину буде зруйновано.
8. Потрібно знайти свою половинку.
Іноді мені здається, що ми – покоління інвалідів. Напів-людин, які шукають другу частину свого пазла, ідеальну людину, другу половинку. Але все-таки для створення сім’ї потрібно бути цілісною людиною, зрілою, щоб мати можливість ці самі стосунки вибудовувати.
Олександр Хакімов наводить дуже гарний приклад. Половинки – це коли ми беремо два різні камені та притираємо їх один до одного. Через якийсь час вони ідеально доповнюють одне одного. Так і відбувається у сімейному житті. Саме так, а не інакше.
9. Прихильність до минулого.
Багато дівчат намагаються будувати щось, не відпустивши до кінця те, що вони вже пережили. Порівнюють всіх чоловіків зі своїм колишнім коханим, часто не на користь «новеньких» (до минулого вже є стійка прихильність). Дивуються, що заміж ніяк не вийти, а чоловікові просто нікуди приходити. Поруч із нею місце вже зайняте – її минулим, спогадами про нього та ностальгією.
Деякі так роками скаржаться на те, що нічого не виходить. Але за фактом вони весь цей час перебувають у відносинах зі своїм минулим. Їм це навіть у чомусь вигідно, не потрібно докладати зусиль до побудови чогось, можна лише вдаватися до спогадів і скаржитися, що чоловіки перевелися.
Бажаєте побудувати сім’ю? Відпустіть все, що було раніше. Навіть якщо й досі сильно любите. Навіть якщо він був ідеальним багато в чому. Навіть якщо багато років мрієте, щоб він повернувся.
10. Передчасна прихильність.
Інколи жінка вже розуміє, що з цим чоловіком далеко не поїдеш, але вона вже до нього прив’язана, причому досить сильно. Хтось примудряється прив’язатися вже на першому побаченні (він запропонував їй каву, а вона вже представила їхніх спільних дітей та онуків), але більшість – після вступу до інтимних стосунків. Після цього ми вже не можемо міркувати тверезо.
Навіть якщо жінка бачить, що це не та людина, що в них немає нічого спільного, і майбутнє виглядає незрозуміло, і він по відношенню до неї веде себе жахливо, але вона все одно навіщось виходить за нього заміж. Тому що “любить”, не може без нього жити. Причина ж — у прихильності, яка виникла зарано, ще до того, як вона його впізнала.
Спочатку потрібно впізнати чоловіка, і лише потім – прив’язуватися до того, хто вам підходить. Не навпаки.
Бо ми спочатку прив’язалися («це і є мій принц!» або «це мій останній шанс!»), а потім почали його впізнавати, впали в стан шоку. Але від «рідного» вже не відмовишся.
Ось чому не потрібно спати з чоловіком зарано. Краще взагалі до весілля потерпіти – не так це й важко. Заодно відсіються ті чоловіки, які спочатку не серйозно налаштовані, а тільки вами покористуватися. Тому часто рекомендують приймати залицяння різних чоловіків, щоб не робити всі ставки на когось одного. Але приймати залицяння не означає зі всіма зустрічатися та спати! Не плутайте, будь ласка!
11. Жінки не готові до сімейного життя.
Не розуміють, куди йдуть і навіщо. Що таке заміж, хто такий чоловік, хто така дружина? Що там треба робити, щоб бути щасливою, в чому мета сім’ї, які обов’язки подружжя, які навички потрібно мати, що взагалі таке кохання і чим воно відрізняється від закоханості. Сподіваються, що зросте саме, а саме може тільки розвалитися. Це те саме, що не маючи досвіду водіння і прав сісти за кермо автомобіля і бути впевненою, що по ходу якось розберуся і впораюся.
У нас є розрізнені картинки в голові – те, що ми читали у казках, бачили у рекламі плюс реальний негативний досвід батьків чи знайомих. Є безліч установок із соціуму, які не допомагають будувати сімейні стосунки (наприклад, та ж пропаганда «вільних сексуальних стосунків» чи обов’язковості кар’єри у житті жінки). А глибокого розуміння – ні. Позитивного досвіду – також. Тому іноді вийти заміж не так і складно, а ось залишитися там надовго – непідйомне завдання.
12. Ми не об’єктивні.
Ми не дуже добре знаємо самих себе та свої потреби. А крім того, у голові у нас стільки сміття, яке так складно відокремити від раціонального. Ми багато на що закриваємо очі, за своєю природою надто довірливі і наївні. Тому не можемо бути об’єктивними у виборі чоловіка, не можемо вибирати чоловіка «холодним розумом».
Тому раніше чоловіка для дівчинки обирали батьки — а вона вже могла відмовитись чи погодитись. Тому багато хто користувався і користується послугами свах — з боку часто буває видніше. Видно і наші потреби, і наші особливості, про які ми самі навіть не замислилися б.
Тому ж добре мати людину, дорослу і зрілу, здатну оцінити ваш вибір тверезо і без сантиментів. Старша подруга, мама (якщо з нею гарні та теплі стосунки), тато, старший брат, сестра, духовний учитель. Будь-хто — якщо людина сама щаслива, живе у щасливій родині, до вас ставиться добре і ви їй довіряєте.
13. Ми не віримо у щастя у шлюбі.
Ми віримо в статистику, в пристріт і порчі, в жіночі журнали. Але глибоко всередині впевнені, що всі чоловіки гуляють, всі вони поводяться жахливо, без них набагато краще, а щасливі сім’ї просто вдають з себе. У мами не вийшло, у сестри одна мука, подруги скаржаться. Прикладів добрих сімей немає. І всередині віри в те, що вийде в мене нуль. Тоді як воно має вийти?
Більшість проблем у шлюбі можна і потрібно вирішувати до вступу туди! Тверезо оцінюючи свого обранця і свої сили та можливості. Щоб потім не було боляче і важко.
Спершу в будь-який будинок потрібно закласти хороший фундамент, чим він міцніший, тим простіше побудувати хороший будинок. У відносинах фундамент – це повага. Чим більше ви поважаєте свого обранця, тим більше шансів на міцну родину. І хоча від усього в цьому світі ми не застраховані, все ж таки багато граблів можна і обійти. Особливо на етапі вибору партнера.
Заміжжя – це той етап у житті дівчини, коли їй варто бути максимально уважною до різних дрібниць. Етап, який багато в чому визначить, що буде далі, які емоції вона відчуватиме, які відносини у неї збудуються, наскільки міцним буде союз.
